Вірші, присвячені Другій світовій війні

Народ, осяяний
Історичною пам’яттю, -
Нездолений. Ми
Мусимо знати і не
Забувати ціну війни і перемоги.
Наш рідний Севастополь!
Над тобою
Нависли хмари
В спалахах – вогнях,
І ти, мов витязь,
Вирушив до бою,
Перепинивши
Ворогові шлях.
В суворі дні,
В добу для краю грізну
На Чорнім морі
На сторожі во фортецю
Тебе поставив
З певністю народ Радянської Вітчизни.
І. Гончаренко


З полів України,
З грузинських садів,
З російського поля,
З казахських степів,
Росте-виростає гартована рать
Ніколи нікому її не зламать!
М.Рильський


Правічні схили, предківські причали,
Билинами оспівані холми
Мовчали скорбно, і велично ждали,
І бачили, як їм вклонились ми.
Як меч блищав в тьмі чорних крутоярів
І меч піднісся. Перший залп ударив.
Червоногрудий оболок проплив.
М.Бажан
Стала пам’ять людська обеліском
Плането наша:
Села і міста,
І вічне небо, і вода пречиста,
Моря величні,
І земля свята –
Аби народ мій похитнувсь, не вистояв,
І випустив із рук свій меч і стяг,
І, двадцять міліонів поховавши,
Не повалив до ніг своїх рейхстаг, -
Яким воно було б, сьогодні наше?
Братів згадаймо, поцілуймо матір,
І пригорнімо воїнів – батьків
І вчімось їхні рани шанувати,
Бо нас би з вами просто не було,
Ми не топтали б ряст на цьому світі.
Сини солдатські, повоєнні діти,
Схилім перед солдатами чоло.
Г.Світлична


Партизани
Я той, що греблі рвав.
Я не сидів у скелі,
Коли дуби валились вікові
У партизанській лісовій оселі
На пережовклій, стоптаній траві
Лежав, покритий листям пурпуровим,
І кров текла по краплі крізь бинти
А лісовик з обличчям сивобровим
Питав мене: “Чи всі порвав мости?”
П. Воронько




Вогонь з повітря, з берега й води-
Снаряди, міни, бомби і торпеди,
Усе в диму, ти небо бачиш ледве,
І в небі чорних вибухів ряди.
На морі є неписаний закон!
Відкрито море тільки для хоробрих.
Та цей закон засвоїли ми добре,
Як вперше йшов в атаку батальйон
Л. Дмитерко
Будь славен День,
Коли над світом
Сплелись в зеніті торжества
Салютні вистраждані, квіти –
Веселка післягрозова!
Солдат сходив
Тяжкі дороги
І мир – врятоване дитя –
Він до колиски майбуття
Підніс у сяйві Перемоги.
Будь славен День –
Безсмертний рятай,
Червонозоряне чоло!
Це від твоїх священних латів
Світання миру пролягло.
Це твій гучний весняний подвиг
Пустив пагіння в наших днях
Струмить народних звершень шлях -
І чути завтрашнього подих.
Будь славен День –
Побідний День!
Г. Левицький


Сплять солдати в степах
Під волошковим небом Європи,
А розквітлому щастю немає ні меж, ні кінця.
Біля Волги й Дніпра заросли чебрецями окопи,
Тільки в шрамах солдатських печаляться наші серця
Д. Луценко


...Місто, вільне й неполегле,
Встає з руїн, світліє і живе,
І бідні квіти, зрощені в нужді,
В неволі й смутку змученого міста
Кладуть дівочі руки молоді,
Як дар любові на броню танкіста
М. Бажан
Comments