«Мазепа при всій своїй інтелігенції та енергії не був таким програмовим героєм. Як справжній державний діяч і добрий дипломат, він ішов за потребами своєї доби, хитався, кидався на всі боки, був лисом, вовком і тільки людиною з пристрастями, себелюбством, упертістю та інколи надто великою вірою в свої сили». (М. Рудницький)

Іван Мазепа є одною з тих знакових постатей української історії життя та вчинки яких і сьогодні викликають гарячі суперечки. Політичний діяч, військовий, дипломат, меценат... Мало кому випала така цікава та непроста доля не лише за життя, але й по смерті. То хто, зрештою, такий Іван Степанович Мазепа? Приятель царя Петра, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного і борець за інтереси Української козацької держави, будівничий величних соборів, що дотепер є окрасою багатьох українських міст – і «юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалась з амвонів тих самих соборів; зазвичай надзвичайно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програти найризикованішу і найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного ХVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів.

Історична епоха, особа І. Мазепи складні та суперечливі і одним кольором відобразити їх неможливо. Для вірності розуміння тодішніх подій потрібно вивчити і узагальнити, по можливості, всі відомі джерела. Адже лише так можна визначити, де правда, а де домисел, вигадка (які виникають там, де бракує дійсного знання); сформувати об’єктивні історичні уявлення і позбутися міфологічного баласту.

Сподіваємося, що наш покажчик допоможе Вам у цій нелегкій справі.

1639, 20 березня – дата народження І. Мазепи.

1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі.

1657 – 1659 – навчання за кордоном.

1659/60 – 1663 – перебування на службі в польського короля Яна Казимира.

1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого.

1668 – одруження з Ганною Семенівною Фридкевич.

1669 – 1674 – служба у правобережного гетьмана П. Дорошенка.

1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана І. Самойловича.

1682 – обрання на посаду генерального осавула.

1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях.

1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на р. Коломак.

1689 – поїздка до Москви.

1690 – участь у першому поході на Кизикермен.

1691 – 1692 – придушення повстання Петрика.

1693 – 1694 – участь у військових походах на південь.

1695 – здобуття військами І. Мазепи Кизикермена.

1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова.

1700, 8 лютого – нагородження гетьмана орденом Святого Апостола Андрія Первозваного.

1701 – похід І. Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемировського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу.

1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами І. Мазепи.

1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; титул «гетьман обох сторін Дніпра».

1703 – будівництво коштом І. Мазепи корпусу Києво-Могилянської академії.

1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замостя.

1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом І. Мазепи.

1707 – нагородження гетьмана орденом Білого Орла.

1707, 1 вересня – наділення І. Мазепи гідністю князя Священної Римської імперії згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І.

1708 – укладання українсько-польської угоди між І. Мазепою та С. Лещинським.

1708, лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ.

1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління І. Мазепи.

1708, 5 листопада – позбавлення І. Мазепи гетьманства та відзнаки ордена Святого Андрія.

1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем.

1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між І. Мазепою, К. Гордієнком та Карлом ХІІ.

1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій І. Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави.

1709, 21 серпня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами.

1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія).


ІВАН МАЗЕПА НА СТОРІНКАХ ІНТЕРНЕТ

• Байрон Дж. Г. Мазепа [Електронний ресурс] : [поэма] / Джордж Гордон Байрон, пер. Г. Шенгели, коммент. А. Николюкина, OCR Бычков М.Н. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://lib.ru/POEZIQ/BAJRON/byron3_7.txt. – Загол. з екрану. – Мова: рос. – Електрон. версія друк. публікації (Собрание сочинений в четырех томах. Т. 3. – М., Правда, 1981). – Перевірено: 24. 06. 2008 .

Представлено російський переклад поеми «Мазепа» Дж. Г. Байрона в електронному варіанті.

Розглядається благодійність українського гетьмана Івана Мазепи щодо церкви, освіти, науки.

Портретів Івана Мазепи відомо чимало, але на них зображені різні люди. Щоб з’ясувати, який же з «Мазеп» справжній, потрібна була тривала та наполеглива співпраця істориків та криміналістів. Саме про це дана стаття.