Гетьмани України

Гайков А. О. Полуботок Павло Леонтійович / Державні політичні та громадські діячі України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Астахова та ін.; За заг. ред. М. І. Панова. – К.: Ін Юре, 2002.– С. 129 – 131.
Наведено сторінки біографії Павла Полуботка – наказного гетьмана України та видатного політичного діяча.

Гончарук Т. Г. Григорій Потьомкін - гетьман українського козацтва: Науково-популярний нарис.– О.: Астропринт, 2002.– 142 с. 
Охарактеризовано постать князя Г. О. Потьомкіна (1739 - 1791 рр.), а також розглянуто його діяльність під час нетривалого гетьманства.

63.3 (4 Укр) 46 – 8
Г 95
Гуржій О. І. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний / О. І. Гу-ржій, В. В. Корнієнко.– К.: Україна, 2004.– 192 с.
У науково-популярному виданні висвітлено військову службу та політичну діяльність славетного гетьмана реєстрового козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного та його роль у боротьбі з Османською імперією.

63.3 (4 Укр) 46
К 84
Крупницький Б. Д. Гетьман Данило Апостол і його доба / Передм. В. М. Горобця.– К.: Україна, 2004.– 288 с.
Книгу присвячено гетьману Данилу Апостолу (1654-1734) – непересічній постаті у вітчизняній історії.

63.3 (4 Укр) 46
К 84
Крупницький Б. Д. Гетьман Мазепа та його доба / Передмова В. М. Горобця.– К.: Україна, 2001.– 240 с.
У книзі описано життя та діяльність Івана Мазепи на тлі бурхливих політичних подій кінця XVII – початку XVIII ст.

Мицик Ю. Гетьман Іван Виговський.– К.: Вид. дім “КМ Акад.”, 2004.– 84 с.
Описано життєвий шлях, військово-політичну та дипломатичну діяльність гетьмана І.Виговського.

Павленко С. О. Іван Мазепа.– К.: Альтернативи, 2003.– 416 с.– (Особистість і доба).
Описано життєвий шлях І. Мазепи (1639 – 1709 рр.) – відомого політичного, військового діяча-державника, гетьмана України. Розглянуто особливості його служби у П. Дорошенка та І. Самойловича, а також участь у Коломацькому, Батуринському та таємному (1703 – 1707 рр.) переворотах.

Смолій В. А. Богдан Хмельницький / В. А. Смолій, В. С. Степанков.– К.: Альтернативи, 2003.– 400 с.– (Особистість і доба). 
Охарактеризовано постать гетьмана Б. Хмельницького – одного з найвидатніших державних діячів, політиків, полководців і дипломатів української та європейської історії XVII ст. Проаналі-зовано вплив діяльності Богдана Великого на розвиток національної самосвідомості українців.

Сушинський Б. І. Гетьман Мазепа: повернення до Батурина: Роман-есе.– К.: Вік, 2001.– 396 с. Описано життєвий шлях гетьмана І. Мазепи.

63.3 (4 Укр) 46
Ч – 96 
Чухліб Т. В. Гетьмани Правобережної України в історії Центрально-Східної Європи (1663 – 1713).– К.: Києво-Могилян. акад., 2004.– 288 с.
У книзі подано яскраві, багатопланові портрети володарів гетьманської булави, які діяли на Правобережній Україні у 60-х роках XVII – на початку XVIII ст. Розкрито діяльність українських гетьманів у контексті загальноєвропейської історії .

Шекір М. С. Петро Дорошенко після зречення гетьманства до сьогодні: (До 300-річчя з дня смерті Петра Дорошенка).– Т.: Лілея, 2001.– 160 с.
Описано основні етапи життя П. Дорошенка – колишнього чигиринського гетьмана.

Маслійчук В. Козацька старшина слобідських полків XVII - XVIII ст.: “родинний клан” та досягнення соціального статусу // Київ.старовина.– 2003.– № 1.– С. 42-58.
Стаття розглядає один із найважливіших показників політичної легітимізації становища козацької еліти - право спадковості. Розкриває питання впливу на оформлення становості козацьких старшин царського уряду та дворянства Росії.

Сокульський А. До питання про виникнення та локалізацію першої Запорозької Січі // Київ. старовина.– 2002.– № 6.– С. 40-55.
У статті йдеться про причини формування та версії місцезнаходження єдиної військово-політичної організації – Запорозької Січі, чинники виникнення козацтва, його еволюцію.

Стороженко І. Відродження Запорозької (Чортомлицької) Січі Богданом Хмельницьким у 1652 р. // Київ. старовина.–2005.– № 3.– С.14-36.

Стороженко І. Лицарська гіпотеза утворення Запорозької Січі // Київ. старовина.– 2003.– № 5.– С. 29-46.

Стороженко І. Організаційні структури козацтва, що передували утворенню першої Запорозької Січі (друга половина XVI ст.) // Київ. старовина.– 2004.– № 2.– С. 23-34.

Стороженко І. Перша Запорозька (Базавлуцька) Січ кінця XVI – першої половини XVII ст. // Київ. старовина.– 2005.– № 2.– С. 34-59.

Чухліб Т. Самійло Іванович (Самусь) – полковник та наказний гетьман Правобережної України // Історія України.– 2005.– № 10.– С. 1 – 5.– (Шк. світ).
У статті представлено біографію гетьмана Самуся, який у 1702 р. став на чолі одного з найбільших повстань українців проти засилля польської влади на Правобережній Україні.

Якубова Т. Участь козаків в Очаківській операції. 1769 рік // Київ. старовина.– 2004.– № 3.– С. 9-17.
У статті описано військові дії козацтва навколо фортеці Очаків у 1769 р. під час російсько-турецької війни 1768 - 1774 рр.

Інформацію узято із:

Історія України на перехресті епох [Електронний ресурс] : Рекомендаційний бібліографічний покажчик / укладач Ю. В. Круть; ред. C. О. Чачко, В. М. Кучерява; консультант аспірант Переяславсько-Хмельницького пед. ун. ім. Г. Сковороди О.О. Сьомка; відповід. за вип. Г.А. Саприкін; Державна бібл. Укр. для юнацтва . - Київ, 2007 . - (Сер. Для тих, хто хоче більше знати) . - Режим доступу: -http://www.4uth.gov.ua/library_science/publishing/history.pdf, вільний . - Назва з екрану . - Мова: укр. - Електрон. версія друк. вид.  - Перевірено: 08.09.2011.

Іван Мазепа

опубліковано 30 лип. 2014 р., 05:29 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 30 лип. 2014 р., 05:32 ]

Уривки з біобібліографічного покажчика:
Гетьман Мазепа: у пошуках історичної об’єктивності [Електронний документ] : (до 300-річчя подій, пов’язаних з воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та уладенням українсько-шведського союзу) : бібліогр. покажч. / Уклад. Н. Мельник, Т. Буряк, Н. Гуцул; ред. В. Чачко, В. Кучерява. – Електрон. текст. данні (1 файл : 7,55 Мб) . - К., 2008. – Режим доступу: http://www.4uth.gov.ua/library_science/publishing/ivan_mazepa_2008.doc, вільний . - Назва з екрану. - Мова укр. - (Електронна версія друк. вид.). - Перевірено: 20.04.2012.
Портрет Івана Мазепи роботи Осипа Куриласа, 1909 рік
«Мазепа при всій своїй інтелігенції та енергії не був таким програмовим героєм. Як справжній державний діяч і добрий дипломат, він ішов за потребами своєї доби, хитався, кидався на всі боки, був лисом, вовком і тільки людиною з пристрастями, себелюбством, упертістю та інколи надто великою вірою в свої сили». (М. Рудницький)

Іван Мазепа є одною з тих знакових постатей української історії життя та вчинки яких і сьогодні викликають гарячі суперечки. Політичний діяч, військовий, дипломат, меценат... Мало кому випала така цікава та непроста доля не лише за життя, але й по смерті. То хто, зрештою, такий Іван Степанович Мазепа? Приятель царя Петра, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного і борець за інтереси Української козацької держави, будівничий величних соборів, що дотепер є окрасою багатьох українських міст – і «юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що нерідко виголошувалась з амвонів тих самих соборів; зазвичай надзвичайно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програти найризикованішу і найголовнішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного ХVII століття, улюбленець жіноцтва і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант-аматор серед усіх українських гетьманів.

Історична епоха, особа І. Мазепи складні та суперечливі і одним кольором відобразити їх неможливо. Для вірності розуміння тодішніх подій потрібно вивчити і узагальнити, по можливості, всі відомі джерела. Адже лише так можна визначити, де правда, а де домисел, вигадка (які виникають там, де бракує дійсного знання); сформувати об’єктивні історичні уявлення і позбутися міфологічного баласту.

Сподіваємося, що наш покажчик допоможе Вам у цій нелегкій справі.

1639, 20 березня – дата народження І. Мазепи.

1646 – 1656 – навчання у Києво-Могилянському колегіумі.

1657 – 1659 – навчання за кордоном.

1659/60 – 1663 – перебування на службі в польського короля Яна Казимира.

1663 – 1665 – виконання уряду чернігівського підчашого.

1668 – одруження з Ганною Семенівною Фридкевич.

1669 – 1674 – служба у правобережного гетьмана П. Дорошенка.

1674 – перехід на службу до лівобережного гетьмана І. Самойловича.

1682 – обрання на посаду генерального осавула.

1680 – 1687 – участь у багатьох дипломатичних та державно-політичних акціях.

1687, 25 липня – обрання гетьманом на військовій раді на р. Коломак.

1689 – поїздка до Москви.

1690 – участь у першому поході на Кизикермен.

1691 – 1692 – придушення повстання Петрика.

1693 – 1694 – участь у військових походах на південь.

1695 – здобуття військами І. Мазепи Кизикермена.

1696 – участь гетьманських козаків в Азовських походах та взяття Азова.

1700, 8 лютого – нагородження гетьмана орденом Святого Апостола Андрія Первозваного.

1701 – похід І. Мазепи до Ліфляндії; відновлення за його сприяння Переяславської єпископії та Трахтемировського монастиря на Правобережжі; надання царської грамоти Києво-Могилянській академії на підтвердження її статусу вищого навчального закладу.

1702 – 1704 – повстання на Правобережжі та придушення його військами І. Мазепи.

1704 – 1709 – об’єднання Ліво- та Правобережної України під єдиною булавою; титул «гетьман обох сторін Дніпра».

1703 – будівництво коштом І. Мазепи корпусу Києво-Могилянської академії.

1705 – похід гетьмана на Польщу, взяття Замостя.

1706 – початок будівництва Київської фортеці на Печерську за участі гетьманських козаків та під керівництвом І. Мазепи.

1707 – нагородження гетьмана орденом Білого Орла.

1707, 1 вересня – наділення І. Мазепи гідністю князя Священної Римської імперії згідно з розпорядженням австрійського цісаря Йосифа І.

1708 – укладання українсько-польської угоди між І. Мазепою та С. Лещинським.

1708, лютий – березень – укладання прелімінарного погодження з Карлом ХІІ.

1708, 2 листопада – загибель Батурина, столиці Гетьманщини за правління І. Мазепи.

1708, 5 листопада – позбавлення І. Мазепи гетьманства та відзнаки ордена Святого Андрія.

1708, кінець року – укладання першої українсько-шведської угоди між гетьманом та шведським королем.

1709, 29 березня – укладання другої українсько-шведської угоди між І. Мазепою, К. Гордієнком та Карлом ХІІ.

1709, 27 червня – генеральний бій під Полтавою, який остаточно визначив крах надій І. Мазепи на визволення України з-під влади Московської держави.

1709, 21 серпня – смерть гетьмана у с. Варниці під Бендерами.

1710, 18 березня – перепоховання праху гетьмана у м. Галац (Румунія).


ІВАН МАЗЕПА НА СТОРІНКАХ ІНТЕРНЕТ
  • Байрон Дж. Г. Мазепа [Електронний ресурс] : [поэма] / Джордж Гордон Байрон, пер. Г. Шенгели, коммент. А. Николюкина, OCR Бычков М.Н. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://lib.ru/POEZIQ/BAJRON/byron3_7.txt. – Загол. з екрану. – Мова: рос. – Електрон. версія друк. публікації (Собрание сочинений в четырех томах. Т. 3. – М., Правда, 1981). – Перевірено: 24. 06. 2008 .
Представлено російський переклад поеми «Мазепа» Дж. Г. Байрона в електронному варіанті.
  • Борщак І. Іван Мазепа [Електронний ресурс] / Ілько Борщак, Рене Мартель. – Електрон. данні (14 файлів). – Режим доступу: http://www.uahistory.kiev.ua/ . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. книги 1931 р. – Текст в форматі HTML: іл.в форматі JPG. – Перевірено: 24. 06. 2008 . 
  • Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи [Електронний ресурс] / Віктор Вечерський. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/ksk/07vecherskyj.html . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. вид. (Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. – К. : Артек, 2003 р., с. 36 – 44). – Перевірено: 24. 06. 2008. 
Розглядається благодійність українського гетьмана Івана Мазепи щодо церкви, освіти, науки.
  • Грипась В. Гетьман Іван Мазепа і ренесанс національної культури [Електронний ресурс] / Володимир Грипась. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.vox.com.ua/data/2007/01/25/getman-ivan-mazepa-i-renesans-natsionalnoi-kultury.phtml , вільний. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. статті (День). – Перевірено: 24. 06. 2008. 
  • Ковалевська О. Портрет inkognito із купюри [Електронний ресурс] / Ольга Ковалевська. – Електрон. дані. – Режим доступу:  http://www.ut.net.ua/art/168/0/221/. – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Перевірено: 24. 06. 2008. 
Портретів Івана Мазепи відомо чимало, але на них зображені різні люди. Щоб з’ясувати, який же з «Мазеп» справжній, потрібна була тривала та наполеглива співпраця істориків та криміналістів. Саме про це дана стаття.
  • Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687 – 1709 [Електронний ресурс] : вид. 2-ге, доповн. / Теодор Мацьків. – Електрон. данні (24 файла). - Режим доступу: http://litopys.org.ua/coss4/mazk.htm . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Електрон. версія друк. книги (Київ-Полтава, 1995). – Текст в форматі HTML: іл. в форматі JPG. – Перевірено: 24. 06. 2008. 
  • Мицик Ю. Гетьман Іван Мазепа як покровитель Православної Церкви [Електронний ресурс] / Юрій Мицик; Православний апологетичний портал. – Електрон. текст. – Режим доступу: http://www.apologet.kiev.ua/biblioteka/18-pro-viru-pravoslavnu/za-viru-pravoslavnu/211-------.html . – Загол. з екрану. – Мова: укр. – Текст в форматі HTML: іл. в форматі JPG. –Перевірено: 24. 06. 2008. 

Богдан Хмельницький

опубліковано 30 лип. 2014 р., 05:09 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 30 лип. 2014 р., 05:17 ]

Десятиліття правління Богдана Хмельницького (1648 – 1657) 
певним чином визначило характер усієї подальшої історії України.

Козацька державність, створена Богданом Хмельницьким у короткий строк і в екстремальних умовах, характеризувалася високим рівнем самоврядування у відповідності до демократичних принципів. При гетьманові існував дорадчий орган – Рада Генеральної старшини, яка обговорювала найскладніші питання державного життя та поточні справи. Водночас на Запоріжжі діяла Рада січової старшини на чолі з січовим отаманом, яка приймала рішення щодо Запорозької Січі. Ще одним важливим органом державного самоврядування була полкова Рада, яка, крім вирішення поточних питань полкового життя, обирала за участі козаків полкову старшину та полковника.

Гетьман запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи: Польщею, Туреччиною, Молдавією, Волощиною, Австрією, Швецією, Італією, Трансільванією. Ці країни визнали Україну як суб’єкт міжнародного права. За Богдана Хмельницького було організовано ефективну і розгалужену службу безпеки.

Усе вищесказане, як і продуманий та ефективний адміністративно-територіальний, судовий та військовий устрій, давало Хмельницькому надію на утвердження самостійної  держави.

Своїми дипломатичними та військовими заходами гетьман домігся майже повної міжнародної ізоляції Речі Посполитої, яка доти вважалася чи не наймогутнішою державою Європи. Він забезпечив Запорозькій Січі збройну допомогу Кримського ханства, досяг прихильного нейтралітету Туреччини й Трансільванії, примусив Молдавію розірвати союз з Польщею, зав’язав дружні стосунки з Венеціанською республікою, вступив у переговори зі Швецією.

Яскраву грань обдарування Хмельницького становить його талант полководця. Почавши з організації повстанських рухів, Богдан Хмельницький поступово переходить до масштабніших військових операцій; адже тепер під його проводом знаходиться добре вишколене, добірне, хоч і не таке вже й численне, військо. Використавши в організації української армії свій попередній великий військовий досвід і залучивши талановитих полководців, таких як Іван Богун та Максим Кривоніс, Хмельницький став авторитетним командувачем війська, перш за все тому, що вмів підтримувати в ньому порядок. Від самого початку боротьби Богдана Хмельницького козацьке військо було згуртоване залізною дисципліною й послухом своєму вождеві. Виявом надзвичайної на ті часи дисциплінованості війська Богдана Хмельницького було й те, що не лише козацькі, а й наймані татарські загони не наважувалися чинити грабунки у здобутих містах. Навіть вороги, поляки, з подивом висловлювалися про високу дисципліну, послух і нечувану доти карність за її порушення у війську Хмельницького. Основи таких чеснот, як висока жертовність та дисципліна, так само, як честь та хоробрість, були виплекані ще у часи Київської держави. Богдан Хмельницький вміло застосовував новітню тактику, яка з’явилася у Європі в часи тридцятирічної війни, а саме вміння перемагати з меншими силами за рахунок залізної дисципліни та послуху своєму вождеві.

З іменем Богдана Хмельницького пов’язана найблискучіша сторінка козацької епохи. Легендарна постать державного діяча, дипломата та полководця, під орудою якого зграї повсталих селян перетворюються на нечувано-хоробрих, професійних воїнів, здатних до перемог над самою польською шляхтою, викликали захоплення всього світу.


Богдан Зіновій Хмельницький
С. Землюков. Портрет Богдана Хмельницького

Історичний художнiй мінісеріал Ежи Гофмана "Вогнем і мечем" (1999 р.), знятий за  одноіменним 
романом Г. Сенкевича


Кінострічка "Богдан Хмельницький
" (1941р., Київська кіностудія ім.Олекандра Довженка) 


Народний артист СССР Павло Кармалюк співае монолог Богдана з опери К.Данькевича "Богдан Хмельницький"







1-2 of 2