Хронологія аварій на атомних електростанціях в XX ст.

Розглядаючи минуле століття, починаючи з початку 50-х років ХХ ст., людство намагається знайти відповідь: чи не випадкові були Пенсільванія й Чорнобиль, чи траплялися за минулі роки аварії на АЕС у світі, які могли б слугувати уроком і застерегти людей від легковажного підходу до атомної проблеми сучасності?

Поглянемо на історію розвитку атомної енергетики й переконаємося, що аварії на ядерних реакторах почалися фактично відразу ж після їхньої появи.

1944 р.

У США в секретній лабораторії Oak Ridge National Laboratory під час експерименту відбувся вибух ядерних матеріалів. Два чоловіки загинули, троє отримали важкі поранення.

1945 р.

Учений, що працював у секретній лабораторії в Лос-Аламосі (США), під час експерименту випадково створив критичну масу плутонію. Учений встиг запобігти вибуху, але помер від променевої хвороби. Рік потому там же відбувся аналогічний інцидент: цього разу некеровану ядерну реакцію випадково запустив канадський учений. Вибух вдалося запобігти, однак учений незабаром помер. Подібна НС відбулося й в 1958 році.

1951 р.

Детройт, США. Аварія дослідницького реактора. Перегрів матеріалу, що розщеплюється, у результаті перевищення допустимої температури. Забруднення повітря радіоактивними газами.

1952 р.

В Канаді відбулася перша у світі серйозна аварія на атомній електростанції. Технічна помилка персоналу АЕС Чолк-Рівер (штат Онтаріо) призвела до перегріву і часткового розплавлення активної зони. Тисячі кюрі продуктів поділу потрапили в зовнішнє середовище, а близько 3800 кубічних метрів радіоактивно забрудненої води було скинуто прямо на землю, в дрібні траншеї неподалік від річки Оттави.

1953 р.

У результаті невміло проведеного експерименту, група студентів Політехнічного інституту (розташований неподалік від Нью-Йорка, США) одержали великі дози опромінення.

1955 р.

Самозруйнувався експериментальний реактор EBR-I (США, штат Айдахо), у якому вперше у світі проводилися експерименти із плутонієм. Жертв і серйозних руйнувань не було. Реактор згодом був відновлений.

1957 р.

У Великобританії в Віндскейле сталася велика аварія на одному з двох реакторів з напрацювання збройового плутонію. Внаслідок помилки, допущеної при експлуатації, температура палива в реакторі різко зросла, і в активній зоні виникла пожежа, що тривала протягом 4 діб. Отримали пошкодження 150 технологічних каналів, що спричинило за собою викид радіонуклідів. Всього згоріло близько 11 тонн урану. Радіоактивні опади забруднили великі області Англії та Ірландії; радіоактивна хмара досягло Бельгії, Данії, Німеччини, Норвегії.
Два співробітники компанії, що працювала з радіоактивними матеріалами (США, місто Х’юстон), відкрили контейнер, що містив ізотопи літію, і виявили, що упаковка пошкоджена й речовина потрапила в повітря. Один із співробітників був у звичайному вуличному одязі й покинув місце події. Про цей інцидент інші співробітники компанії не знали протягом п’яти тижнів. Американське суспільство одержало інформацію про цю подію лише в 1961 році після публікації статті в журналі Look. Процедуру знезаражування довелося проводити в чотирьох будинках, у яких побував співробітник, що біг. Сам він важко занедужав. У тому ж році відбувся інцидент зі співробітниками іншої американської компанії, що використали ізотопи радію для калібрування точних приладів. Контейнер з радієм розбився, і знезаражування місцевості проводилося протягом 5-ти місяців.
Пожежа на секретному ядерному заводі Rocky Flats (США). Ізотопи плутонію через систему вентиляції потрапили в атмосферу. Дані про рівень зараження дотепер невідомі.

1958 р.

Нова аварія на АЕС Chalk River (Канада). Пожежа викликала зараження приміщень станції. Потерпілих немає.

1959 р.

Викид радіації на АЕС San Fernando Valley у Каліфорнії (США).
Велика аварія (вибух) у дослідницькому центрі Oak Ridge National Laboratory у штаті Теннесі (США). Ізотопи плутонію викликали радіаційне зараження в декількох будинках і на прилеглих вулицях. Процедури очищення території йшли кілька тижнів. Даних про потерпілих немає.

24 червня
1959 р.

Розплав частини паливних елементів у результаті виходу з ладу системи охолодження на експериментальному енергетичному реакторі в Санта-Сюзане, штат Каліфорнія.

3 січня
1961 р.

Вибух пари на експериментальному реакторі поблизу Айдахо-Фолс, штат Айдахо. Загинули троє. Зараженню піддалася територія в 12 кв. км. Радіоактивні води потрапили в місцеві ріки. Реактор був виведений з експлуатації.

1964 р.

Аварія на АЕС у штаті Род-Айленд (США). Загинула одна людина.

1964-1979 рр.

Протягом п’ятнадцяти років кількаразове руйнування (перевитрата) паливних зборок активної зони на першому блоці Білоярської АЕС. Ремонти активної зони супроводжувалися переопроміненням експлуатаційного персоналу.

1965 р.

Аварія в секретній Ліверморській Лабораторії (США), викид значної кількості радіоактивних матеріалів.

7 травня
1966 р.

Розгін на швидких нейтронах АЕС із киплячим ядерним реактором у місті Мелекессе, СРСР. Опромінилися дозиметрист і начальник зміни АЕС. Реактор погасили, скинувши в нього два мішки борної кислоти.

5 жовтня
1966 р.

Часткове розплавлення активної зони в результаті виходу з ладу системи охолодження на реакторі „Енріко Фермі” неподалік від Детройта, США

1966 р.

Аварія на АЕС у штаті Мічиган (США). Викиду вдалося уникнути.

1967 р.

Радіоактивні води з Ліверморської Лабораторії (США) потрапили в систему водопостачання міста Сан-Франциско.

1969 р.

Велика аварія на підземному ядерному реакторі в Люценсе (Швейцарія). Печера, де перебував реактор, була заражена і її замурували.
Дві великі аварії на заводі з виробництва ядерних боєприпасів (Nuclear Trigger Assembly Facility) у Рокі Флетс (неподалік від міста Денвер, штат Колорадо, США). У повітря потрапило до 5 кілограм плутонієвого пилу. Поблизу станції проходила жвава автомагістраль, і автомобілі рознесли радіацію на великі відстані. Через кілька місяців там же відбулася пожежа, що викликала викид великої кількості плутонію. Більша частина заводських споруджень була знесена й похована.
Аварія у Франції: на АЕС «Святий Лаврентій» вибухнув запущений реактор потужністю 500 мВт. Виявилося, що під час нічної зміни оператор по неуважності неправильно завантажив паливний канал. В результаті частина елементів перегрілася і розплавилася, витекло близько 50 кг рідкого ядерного палива.

8 січня
1970 р.

Радіаційна аварія на заводі «Червоне Сормово» (Нижній Новгород). При будівництві атомного підводного човна К 320 стався недозволений запуск реактора, який відпрацював на позамежній потужності близько 15 секунд. При цьому сталося радіоактивне зараження зони цеху, в якому будувалося судно. У цеху знаходилося близько 1000 робітників. Шістьох постраждалих доставили в московську лікарню, троє з них померли через тиждень з діагнозом гостра променева хвороба, з решти взяли підписку про нерозголошення на 25 років. 

19 листопада
1971 р.

Майже 200 тисяч літрів забрудненої радіоактивними речовинами води з переповненого сховища відходів реактора в Монтжелло, штат Міннесота, витекло в ріку Міссісіпі.

1972 р.

Озеро Ері й озеро Онтаріо були заражені в результаті витоку радіоактивних вод із заводу по переробці ядерного палива, розташованого в штаті Нью-Йорк (США).
Аварія на експериментальному ядерному реакторі на науковій антарктичній станції Мак-Мердо (США). Для ліквідації наслідків аварії довелося вивезти 11 тисяч кубометрів зараженої землі.
Аварія на заводі Pauling (США), що виробляє плутоній. За результатами, завод був закритий через надмірно високі рівні радіації на його території.

7 січня
1974 р.

Вибух залізобетонного газгольдера витримки радіоактивних газів на першому блоці Ленінградської АЕС. Жертв немає.

6 лютого
1974 р.

Розрив проміжного контуру на першому блоці Ленінградської АЕС у результаті скипання води з наступними гідроударами. Загинули троє людей. Високоактивні води з пульпою фільтропорошка були скинуті в навколишнє середовище.

1974 р.

Серія витоків радіоактивних вод на підприємстві компанії Isomedix у штаті Нью-Джерсі (США). Кілька робітників важко опромінені.

Жовтень
1975 р.

На першому блоці Ленінградської АЕС часткове руйнування активної зони („локальний козел”). Реактор був зупинений і через добу продутий аварійною витратою азоту в атмосферу через вентиляційну трубу. У зовнішнє середовище було викинуто близько 1,5 мільйона кюрі високоактивних радіонуклідів.

1977 р.

Розплавлення половини паливних зборок активної зони на другому блоці Білоярської АЕС. Ремонт із переопроміненням персоналу АЕС тривав близько року.

1977 р.

Аварія на АЕС у Ябловске Бохунице (Чехословакія). Територія станції піддалася радіоактивному зараженню. Станція була закрита.

31 грудня
1978 р.

Згорів другий блок Білоярської АЕС. Пожежа виникла від падіння плити перекриття машинного залу на маслобак турбіни. Вигорів весь контрольний кабель. Реактор залишився без контролю. При організації подачі аварійної охолодженої води в реактор переопромінилися вісім чоловік

28 березня
1979 р.

Найсерйознішим інцидентом в атомній енергетиці США стала аварія на АЕС Тримайл-Айленд в штаті Пенсільванія. В результаті серії збоїв у роботі обладнання та грубих помилок операторів на другому енергоблоці АЕС сталося розплавлення 53% активної зони реактора. Стався викид в атмосферу інертних радіоактивних газів – ксенона і йоду Крім того, в річку Сукуахана було скинуто 185 кубічних метрів слаборадіоактивних води. З району, що зазнали радіаційного впливу, було евакуйовано 200 тисяч чоловік.

7 серпня
1979 р.

Біля тисячі чоловік одержали дозу опромінення в шість разів вище норми в результаті викиду високозбагаченого урану із заводу з виробництва ядерного палива біля міста Ервінг, штат Теннесі.

1981 р.

Велика аварія на АЕС у штаті Теннесі (США). Новий робітник нерозважно відкрив кран, у результаті чого на землю вилилося 420 кубометрів рідких радіоактивних відходів. Вісім робітників одержали серйозні травми. Через три місяці схожий випадок відбувся на АЕС у штаті Нью-Джерсі - на землю вилилося 11 кубометрів радіоактивної води.
Інцидент на АЕС „Цуруга” (Японія). Під час ремонтних робіт більше 100 робітників одержали великі дози опромінення.

25 січня
1982 р.

У результаті розриву труби парогенератора на реакторі „Джина” біля Рочестера, США, відбувся викид радіоактивної пари в атмосферу.

30 січня
1982 р.

Надзвичайний стан уведений на атомній електростанції біля міста Онтаріо, штат Нью-Йорк. У результаті аварії в системі охолодження реактора відбувся витік радіоактивних речовин в атмосферу.

Вересень
1982 р.

Руйнування центральної паливної зборки на першому блоці Чорнобильської АЕС через помилкові дії експлуатаційного персоналу. Викид радіоактивності на промзону й місто Прип’ять, а також переопромінення ремонтного персоналу під час ліквідації "малого козла".

Жовтень
1982 р.

Вибух генератора на першому блоці Вірменської АЕС. Машинний зал згорів. Більша частина оперативного персоналу в паніці покинула станцію, залишивши реактор без нагляду. Прибулим літаком з Кольської АЕС оперативна група допомогла операторам, що залишилися на місці, урятувати реактор.

1982 р.

Інцидент на заводі компанії International Nutronics у штаті Нью-Джерсі (США). Радіоактивні матеріали використовувалися для проведення хімічних реакцій, стерилізації й ін. У результаті поломки насоса радіоактивні води вилилися на землю й досягли місцевих річок, потрапивши в систему водопостачання. Компанії протягом 10-ти місяців вдавалося приховувати від влади й суспільства інформацію про цей інцидент. Згодом керівники фірми були засуджені до тюремного ув’язнення.
Аварія на АЕС у штаті Нью-Джерсі (США). Витік 11 кубометрів радіоактивної води привів до отруєння 16-ти робітників.

1983 р.

Канадська АЕС допустила витік значної (точно не встановлено) кількості радіоактивних вод в озеро Гурон.

28 лютого
1985 р.

На АЕС „Самер-Плант”, США передчасно досягнута критичність. Тобто мав місце некерований ядерний розгін.

15 травня
1985 р.

На АЕС „Индиан-пойнт-2” біля Нью-Йорка, що належить компанії „Консолідейтед Едісон", відбувся витік радіоактивної води. Аварія виникла через несправність у клапані й привела до витоку декількох сотень галонів, у тому числі за межі АЕС.

27 червня
1985 р.

Аварія на першому блоці Балаковської АЕС. При проведенні пусконалагоджувальних робіт вирвало запобіжний клапан, і трьохсотградусна пара стала надходити в приміщення, де працювали люди. Загинули чотирнадцять чоловік. Аварія відбулася в результаті надзвичайного поспіху й нервозності через помилкові дії малодосвідченого оперативного персоналу.

1986 р.

Уебберг-Фолс. Вибух резервуара з радіоактивним газом на заводі збагачення урану. Одна людина загинула. Вісім поранено.

1986 р.

На заводі Kerr-McGee з переробки ядерного палива в штаті Оклахома (США) вибухнула каністра з радіоактивними матеріалами. Один робітник загинув, 100 госпіталізовані

26 квітня
1986 р.

Чорнобильська катастофа.

1987 р.

Збирачі металобрухту вломилися в занедбану клініку бразильського міста Гояни й викрали високорадіоактивну деталь медичного устаткування. 20-граммову капсулу із цезієм-137 розбили на частини й поділили металобрухт. Злодії рознесли здобич по будинках і вихвалялися нею перед членами родин, друзями й сусідами. Результат: 14 чоловік одержали підвищену дозу опромінення (четверо з них померли), а 249 піддалися радіоактивному зараженню. У процесі дезактивації 85 житлових будинків довелося знести, 250 тисяч чоловік зажадали від влади проведення ретельного виміру радіації й детального медичного обстеження.

1988 р.

На підприємстві компанії Radiation Sterilizers (стерилізація медичних апаратів) у штаті Джорджія (США) був зафіксований витік ізотопу цезію. Велика кількість устаткування було утилізовано. 10 чоловік одержали великі дози радіації, троє з них на своєму тілі занесли радіоактивний пил у свої будинки, які також довелося знезаражувати.

1989 р.

На заводі з виробництва ядерних матеріалів у штаті Джорджія (США) був зареєстрований витік радіоактивних вод. Отруйні води потрапили в підземні водні пласти, з яких місцеві жителі одержували воду для питва й побутових потреб. Витік був виявлений лише після того, як біологи випадково виявили, що місцеві водяні черепахи „фонять”.

1990 р.

12 тисяч літрів радіоактивних вод потрапило в ріку в результаті аварії на канадській АЕС, розташованій поблизу озера Онтаріо. Причиною аварії став збій комп’ютерної програми

1993 р.

Витік 18 тисяч літрів „важкої води” у результаті аварії на канадській АЕС Darlington.

30 вересня
1999 р.

На заводі з виготовлення палива для АЕС в науковому містечку Токаймура (префектура Ібаракі) через помилки персоналу почалася некерована ланцюгова реакція, яка тривала протягом 17 годин. Опроміненню піддалися 439 чоловік, 119 з них отримали дозу, що перевищує щорічно допустимий рівень. Троє робочих отримали критичні дози опромінення. Двоє з них померли.

2000 р.

Аварія на АЕС Indian Point у штаті Нью-Йорк (США). В атмосферу була викинута невелика кількість радіоактивної пари.

10 червня
2003 р.

Була зупинена АЕС „Кофрентес” (біля м. Валенсії, Іспанія). Причина викликана відмовою електронної системи керування, втрата контролю над турбіною й генератором. Потерпілих немає.

4 липня
2003 р.

В 350-ти км на захід від м.Токіо (префектура Фукуї, Японія) на заводі з переробки радіоактивних відходів ядерного комплексу „Фуген” відбувся вибух, згодом пожежа.

25 серпня
2003 р.

Уряд Румунії прийняв рішення – тимчасово припинити експлуатацію АЕС у м. Чернаводе (200 км до сходу від м. Бухареста) через нестачу води для охолодження реактора. Причина - зниження рівня води в р. Дунай.

27 серпня
2003 р.

У м. Теджоне (Республіка Корея) у лабораторії інституту атомних досліджень відбувся вибух. Загинула одна людина.

5 вересня
2003 р.

У м. Ліллі (Франція) на АЕС відбулася пожежа. Причина - несправність електропроводки. Потерпілих немає.

29 грудня
2003 р.

У м. Борсселе (Нідерланди) була тимчасово зупинена робота АЕС. Причина - технічна несправність в одному із запобіжних клапанів.

4 квітня
2004 р.

Японія, префектура Ібаракі – автоматична зупинка атомних реакторів науково-дослідного центра в м. Оараї й об’єкта в містечку Токаймура. Причина - землетрус силою 5,6 бала по шкалі Ріхтера. Потерпілих і загрози екологічної безпеки немає.

20 травня
2004 р.

Російська Федерація, Ленінградська область, м. Сосновий Бор - аварійна зупинка реактора Ленінградської АЕС і викид радіоактивної пари. Причина - несанкціоноване натискання аварійної кнопки в операційному залі енергоблоку №4. Потерпілих немає, протягом двох годин хмара пари рухалася в напрямку до населеного пункту Капорьє.

6 червня
2004 р.

Чехія - витік понад 3 тис. літрів радіоактивної води із системи охолодження блоку №2 АЕС “Темелін”. Потерпілих немає.

8 червня
2004 р.

Японія, префектура Фукуї - автоматичне відключення реактора АЕС „Цуруга”. Причина – закриття регулюючого подачу пари до турбіни клапана. Потерпілих і загрози екологічної безпеки немає.

9 липня
2004 р.

Японія, район на північний схід від м. Токіо - автоматична зупинка реактора АЕС “Касівадзакі-Каріва”. Причина - технічні неполадки в електросистемі. Потерпілих і загрози екологічної безпеки немає.

9 серпня
2004 рік.

Аварія на АЕС «Міхама», розташованій в 320 кілометрах на захід від Токіо на о.Хонсю. У турбіні третього реактора стався потужний викид пари температурою близько 200 градусів за Цельсієм. Співробітники АЕС, що перебували поруч, отримали серйозні опіки. У момент аварії в будівлі, де розташований третій реактор, знаходилися близько 200 чоловік. Витоку радіоактивних матеріалів в результаті аварії не виявлено. Чотири людини загинули, 18 – серйозно постраждали.

22 серпня
2004 р.

Україна - автоматичне відключення турбінного генератора з наступною зупинкою реактора Хмельницької АЕС. Причина - помилкові дії персоналу.

26 серпня
2004 р.

Україна - автоматичне відключення турбінного генератора з наступною зупинкою реактора Хмельницької АЕС. Причина - зменшення тиску, що подається на турбіну пари. Потерпілих і загрози екології немає.

Ніч із 14 на 15
вересня 2004 р.

Південна Корея, м. Вольсон - витік близько 3,4 т важкі води з реактора №2 місцевої АЕС. Причина - помилка робітника, який відкрив вентиль, що регулював труби з важкою водою. Легке опромінення отримали 10 чоловік (персонал АЕС).

Ніч із 16 на 17
вересня 2004 р.

Японія - витік радіоактивної води з теплообмінника реактора №1 АЕС „Михама”.

4 листопада
2004 р.

Саратовськая область - збій у роботі трьох циркулярних насосів з наступною зупинкою енергоблоку №2 Балаковської АЕС. Потерпілих немає.

11 січня
2005 р.

На Ленінградській атомній станції (ЛАЕС) відбулося аварійне відключення третього енергоблоку.

24 лютого
2005 р.

На японській АЕС „Оннагава” у префектурі Міяги в північній частині острова Хонсю зупинений один з реакторів. Перший реактор був зупинений після того, як спрацювала сигналізація, що сповіщає про можливий витік азоту із системи.

Травень
2005 р.

Зупинена на місяць атомна електростанція в Кофрентес, що перебуває в автономній області Валенсія (Іспанія). Зупинка АЕС викликана тим, що під час чергового завантаження її ядерним паливом з’ясувалося, що у восьми з 250 труб системи охолодження реакторів є течі.

22 червня
2005 р.

Відбулася аварія на 1-м енергоблоці Ровенської АЕС. Через задимлення другого турбогенератора енергоблок був відключений від мережі. Радіаційний фон в межах норми, робота енергоблоку була відновлена в цей же день.

У ніч із 18 на 19
листопада
2005 р.

Мексика, шт. Веракрус, біля сел. Альто-Лусеро відбулася пожежа в одному з відсіків генераторного приміщення АЕС „Лагуна Верде”. Відповідно до попередньої версії, причина пожежі полягає в недотриманні правил безпеки при проведенні ремонтних робіт. Потерпілих немає. Витоку радіації не відбулося.

Березень
2011 р.

В Японії стався найпотужніший за всю історію країни землетрус, за яким послідувало цунамі. У результаті на АЕС Онагава була зруйнована турбіна, виникла пожежа, яку вдалося швидко ліквідувати. На АЕС Фукусіма-1 ситуація склалася дуже серйозна – в результаті відключення системи охолодження розплавилося ядерне паливо в реакторі блоку № 1, зовні блоку був зафіксований витік радіації, в 10-кілометровій зоні навколо АЕС проведена евакуація. У наступні дні на енергоблоках 1-4 відбувалися вибухи водню, який стравлювався з перегрітих реакторів для зниження тиску. За заявою японських офіційних осіб аварія класифікується як аварія 7 рівня за міжнародною шкалою INES.

Comments