Чорнобильська бувальщина

опубліковано 18 квіт. 2019 р., 06:49 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 18 квіт. 2019 р., 06:53 ]
25.04.2019 о 13.00 у бібліотеці відбудеться презентація книги Анатолія Андржеєвського

Чорнобильська бувальщина

Від автора

Ще молодиком долучився до лав усувачів лихої ви проміні, декілька разів відвідував чорнобильський обшир, щось бачив, щось чув. до чогось доєднався — за це й моя вам розповідь у цій книжці. Про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як працювали в травні 1986 року, як зводили тимчасові містечка і річкові чов­нові селища та будували нове місто Славутич — наслі­док великого лиха. Свій переказ я складав з побаченого навіч, із почутого відусюди, читаного-перечитаного, зі своїх нотатків та записів колег, з багатства всемережжя тощо. Люди звикли до нахабної брехні в повідомчих дже­релах й особливо з дивоскриньки. Тому залучив багато газетних клаптиків, дослівних уривків, віддруків дові­док та дояв і своїх світлин.

«... і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь», — заповідав нам. українцям, наш славетний українець Тарас Шевченко. То саме й щодо мови. Вона ж бо як річка: плине й плине. Що живить річку? Джерела. Чим Загачується мова? Словами. Шукав забуті слова в слов­ах, в старих та дуже старих словниках.  Згадував слова зі свого дитинства, від бабусі. Блукав нетрями все­мережжя. принаджував новослови. відшукував україн­ські відповідники чужословам. позичав слова в людей. що які теж відтворюють нашу мову. Бо була гноблена сторіччями, наче скута кригою річка. Навесні почина­ється кригоплав.  розкривається річка,  оживає,  шпує, навіть виходить подекуди з берегів. Отак само й мова в цей час. Проте річку тримають береги, а мовний кістяк — то правопис. Намагався згадати давні та зацьковані настанови нашого письма, відійти од мавпування росій­ських вимовних звичаїв, повернути початкове «и» у пито­мих та давно засвоєних словах, жіночий рід іменникам иншомовного походження, позбутися подвоєння приголо­сних, відмінювати запозичені слова на «о», зберігати апо­строф перед йотованими після губних, повернути йотацію голосних (ія. іє. ію. іо). початковий йо, йу (графічно — ю) тощо. Пропоную надолужити втрачене і вживати двоїну — кількатисячорічну багатинку, унікальну, таєм­ничу окремішність, що збагачує нашу мову.

Така моя спроба у цій книжці, аби нащадки дізнава­лись відомостей зрозумілою мовою. Відомостей за вилам на Чорнобильській струмарні, що є найбільшою за весь літопис людства породженою промисловістю радіяційною наглою руйнацією, найголовнішою подією двадця­того сторіччя, найжахливішим лихом.

       Якщо вас зацікавила ця книга, її можна взяти в ДБУ для юнацтва і прочитати:  
         УДК 821.161.2'06-92-92:621.039.586](477.41-21Чорнобиль АЕС)

                А65

          Анатолій Андржеєвський

           Чорнобильська бувальщина /Андржеєвський Анатолій — К.: Гамазин, 2019. 156 с.

          ІSВN 978-966-279-102-0


Comments