Державна бібліотека України для юнацтва запрошує відвідати заходи, присвячені пам'ятним датам історії , культури та видатним діячам України. |
Запрошуємо на заходи!
Презентації книги Семена Широчина і Олександра Михайлика «Невідомі периферії Києва. Голосіївський район»
Запрошуємо зануритись в історію та обговорити сьогодення під час презентації книги Семена Широчина і Олександра Михайлика «Невідомі периферії Києва. Голосіївський район» у Державній бібліотеці України для юнацтва (м.Київ. просп.Голосіївський, 122) Коли: 5 листопада 2019 р. 19.30-21.00 Про авторів: Семен Широчин – кандидат технічних наук, дослідник архітектури Києва, автор книг та низки статей про архітектуру Києва радянської доби. Олександр Михайлик – києвознавець, автор низки книг про архітектуру Києва та храмів Київщини та Житомирщини. Про книгу: У книзі розглянуто історію розвитку усіх історичних місцин на терені Голосіївський району – найбільшого у Києві, за площею майже рівного королівству Ліхтенштейн, але досі не дослідженому. Детально згадано усі історичні місцевості, що існують або існували – аж до найменших хуторів (відомості про деякі з них досі ніде не публікувалися, а їх історія не досліджувалася). Інформація про хутори району викладено в хронологічній послідовності – поселення розміщені у тому порядку, у якому виникали. Також відтворено дати їх заснування або появи. У виданні велику увагу приділено науковим установам і навчальним закладам, Національній бібліотеці України імені Вернадського, Національному комплексу «Експоцентр України» (ВДНГ), Національному музею народної архітектури та побуту України та іншим важливим об'єктам – іподрому, обсерваторії, кінотеатрам і будинкам культури. |
Чорнобильська бувальщина
25.04.2019 о 13.00 у бібліотеці відбудеться презентація книги Анатолія Андржеєвського Чорнобильська бувальщина Від автора Ще молодиком долучився до лав усувачів лихої ви проміні, декілька разів відвідував чорнобильський обшир, щось бачив, щось чув. до чогось доєднався — за це й моя вам розповідь у цій книжці. Про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як працювали в травні 1986 року, як зводили тимчасові містечка і річкові човнові селища та будували нове місто Славутич — наслідок великого лиха. Свій переказ я складав з побаченого навіч, із почутого відусюди, читаного-перечитаного, зі своїх нотатків та записів колег, з багатства всемережжя тощо. Люди звикли до нахабної брехні в повідомчих джерелах й особливо з дивоскриньки. Тому залучив багато газетних клаптиків, дослівних уривків, віддруків довідок та дояв і своїх світлин. «... і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь», — заповідав нам. українцям, наш славетний українець Тарас Шевченко. То саме й щодо мови. Вона ж бо як річка: плине й плине. Що живить річку? Джерела. Чим Загачується мова? Словами. Шукав забуті слова в словах, в старих та дуже старих словниках. Згадував слова зі свого дитинства, від бабусі. Блукав нетрями всемережжя. принаджував новослови. відшукував українські відповідники чужословам. позичав слова в людей. що які теж відтворюють нашу мову. Бо була гноблена сторіччями, наче скута кригою річка. Навесні починається кригоплав. розкривається річка, оживає, шпує, навіть виходить подекуди з берегів. Отак само й мова в цей час. Проте річку тримають береги, а мовний кістяк — то правопис. Намагався згадати давні та зацьковані настанови нашого письма, відійти од мавпування російських вимовних звичаїв, повернути початкове «и» у питомих та давно засвоєних словах, жіночий рід іменникам иншомовного походження, позбутися подвоєння приголосних, відмінювати запозичені слова на «о», зберігати апостроф перед йотованими після губних, повернути йотацію голосних (ія. іє. ію. іо). початковий йо, йу (графічно — ю) тощо. Пропоную надолужити втрачене і вживати двоїну — кількатисячорічну багатинку, унікальну, таємничу окремішність, що збагачує нашу мову. Така моя спроба у цій книжці, аби нащадки дізнавались відомостей зрозумілою мовою. Відомостей за вилам на Чорнобильській струмарні, що є найбільшою за весь літопис людства породженою промисловістю радіяційною наглою руйнацією, найголовнішою подією двадцятого сторіччя, найжахливішим лихом. Якщо вас зацікавила ця книга, її можна взяти в ДБУ для юнацтва і прочитати: УДК
821.161.2'06-92-92:621.039.586](477.41-21Чорнобиль АЕС) А65 Анатолій Андржеєвський Чорнобильська бувальщина /Андржеєвський Анатолій — К.: Гамазин, 2019. — 156 с.
ІSВN 978-966-279-102-0 |
До дня соборності
Указом Президента України Порошенка П. О. № 871/2014 від 13 листопада 2014 року встановлено щорічно відзначати день проголошення в 1919 році Акту злуки Української Народної Республіки та Західної Народної Республіки — 22 січня як День Соборності України. Акт Злуки УНР і ЗУНР – 22 січня 1919 р. – відобразив потужний потенціал ментальності національної політичної еліти та цивілізовану демократичну етнонаціональну консолідацію громад та територій в єдину суверенну державу на принципах історичного самоусвідомлення, добровільного волевиявлення, опори на власні політичні і матеріальні ресурси, свободи і незалежності від іноземного військового втручання. Матеріали Центрального державного кінофотофоноархіву України ім.Г.С.Пшеничного
Українська революція (1917-1921) Колекцію створено до 100-річчя Української революції 1917–1921 років з метою вшанування видатних її учасників, популяризації української історії та культури. Зібрання містить документи, що розкривають історію цього періоду, а також діяльність, світогляд і творчість видатних політичних, громадських та культурних діячів, що приймали активну участь у національно-культурному відродженні України у 1917–1921 роках. |
100 років проголошення незалежності УНР
29 вересня. Пам'ятати #БабинЯр
"Я хочу сказати кілька слів — одну тисячну частину з того, про що я сьогодні думаю і що мені хотілося б тут сказати. Я хочу звернутися до вас як до людей — як до своїх братів по людству. Я хочу звернутися до вас, євреїв, як українець — як член української нації, до якої я з гордістю належу. Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів" Іван Дзюба, український письменник і дисидент 29 вересня 1966 року
5-ти хвилинний документальний фільм, що було показано на відкритті церемонії, створено на підставі рідкісного відео та фотоархіву про жорстокі вбивства в Бабиному Яру в Києві. У ньому представлені щойно задокументовані спогади тих свідків, що передили жахливу подію. І саме вони говорять про необхідність створення в Києві місця пам'яті - Меморіального центру всіх жертв Бабиного Яру та Голокосту на теренах України.
Фільм є у двох версіях: з англомовним закадровим голосом і англійськими субтитрами для промов виживших. А також із україномовним закадровим голосом. Фільм є повністю доступним для показу в ТБ, онлайн-медіа та соцмережах. |
«Незалежність очима ТСН»
Державна бібліотека України для юнацтва запрошує 01 вересня о 9:30 з нагоди Дня Знань на презентацію книги "Незалежність очима ТСН" за участі журналістів ТСН - які «пам'ятають головні події в історії незалежної України на смак, колір і навіть на запах». «Незалежність очима ТСН» — збірка із 20 найяскравіших та значущих подій часів незалежності України, описані через призму сприйняття та спогадів журналістів, редакторів та телеведучих ТСН, серед яких Алла Мазур, Олександр Ткаченко, Василь Костюк, Наталя Нагорна, Олександр Загородній, Олена Мацюцька, Ганна Бока, Дмитро Святненко та інші, які розповідають про яскраві досягнення й змарновані можливості, перемоги і зради, героїв та злодіїв — про головні події в історії незалежної України за останні чверть століття. Автором історичних текстів став письменник та історик Валерій Примост. Завдяки художньому таланту Валерія, книга не схожа на академічну "документалку". Історичне дослідження не стомлює читача: історії, як шкільної дисципліни, тут майже немає, адже більшу частину книгу складають особисті спогади та враження колективу ТСН. А також, дуже щирі, майже сімейні спогади тих, хто цю історію фіксував щодня. Повна версія сучасної історії України без нальоту імперської цензури від письменника. Книга "Незалежність очима ТСН " - яскраве видання з численними фотографіями з архіву Телевізійної Служби Новин телеканалу 1+1, видана у співпраці з видавництвом "Основи". Нагадаємо, це вже третя книга Телевізійної служби новин каналу "1+1". У липні 2015 року побачила світ "Війна очима ТСН". А у листопаді 2014 року – "94 дні. Євромайдан очима ТСН". Прочитайте книгу «Незалежність очима ТСН» - дізнайтесь правду про те, що було і що відбувається прямо зараз! Спікери: журналісти Ганна Бока, Дмитро Святненко Координатор: завідувачка відділу мистецтв Аліна Острова За сприяння прес-служби телеканалу 1+1 ЧАС: 01 вересня о 9:30 МІСЦЕ: Державна бібліотека України для юнацтва, просп. Голосіївський, 122, м. Київ. |
День пам'яті та примирення
Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги – червоний мак. Гасло – «Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора». |
29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ У БОЮ ПІД КРУТАМИ
29 с ![]() Дізнайтесь більше з видань в ДБУ для юнацтва:![]()
Досі біографічні дані були відомі лише про вісьмох крутянців. Нещодавно віднайдені архівні та газетні матеріали розкривають життєпис ще одного із вояків Студентського куреня – Олександра Борозенка-Конончука. Докладніше про це - на сайті УІНП. Історічна довідкаБій під Крутами 29 січня 1918 року.На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина. Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi. Впродовж усього дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) понад 3000 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37–39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу). Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності. Свідчать архівні документиПам’яті героїв Крут .- Тематична виставка Держархів Чернігівської обл. -http://cn.archives.gov.ua/expos/temat/kruty.html До Дня пам’яті Героїв Крут .- Тематична виставка Держархів м.Києва -http://kiev-arhiv.gov.ua/arkhiv/dokumentalni-vistavki-on-line/do-dnja-pamjati-gerojiv-krut/ |